Найкращі історії про кохання від підписників Книгарні "ТУТ"
16.02.2018

 

 

   День Св. Валентина - важливе свято для закоханих. Ми це по-справжньому відчули, читаючи ваші історії. Було дуже важко вибрати переможця, тому їх буде аж двоє: Ксенія Близнець та Зоряна Петрик-Хамуляк. Дякуємо Ксенії за просту і водночас глибоку розповідь, а Зоряні за чудову історію, написану з теплим гумором. Сподіваємося, що вони зворушать ваше серце так само, як і наше.

 

Історія "Моє кохання і Валентинів день"  від  Ксенії Близнець

 

 

Special for Валентина Близнець!


   Ця історія розпочалася давно, коли у нас ще й не знали про День святого Валентина... Коли саме, навіть точно не пригадаю, бо я була ще дитиною. Та це було точно кохання! Справжнє. З першого погляду, з першого слова, з першого дотику. З року в рік я дорослішала і це почуття зростало разом зі мною, міцнішало, зрілішало. Чого ми тільки не пережили пліч-о-пліч! Іноді навіть доводилося ділити одне ліжко на двох... Не завжди легко було порозумітися, стосовного чогось думки наші не співпадали та й з віком ми змінювалися, час бо змінює все і всіх... Та ми приймали і приймаємо один одного такими, якими є. Мабуть, тому ми й досі разом. :) Це щаслива історія взаємного почуття, любов на все життя!
   А познайомила нас Валентина. І не якась там, а моя мама! Вона подарувала мені не тільки безцінну материнську любов, а ще й відкрила цілий світ, коли познайомила мене з книжками. Моя любов до книг і читання передалась від неї. Тому 14 лютого, на День святого Валентина, я обов'язково вітаю свою маму. І не тільки я. В нашій сім'ї цей день став ще одним приводом сказати: "Я тебе люблю!"... і подарувати книгу. 

 

Малюнок білоруської художниці Mori Raito

 

Історія кохання від  Зоряни Петрик-Хамуляк

 

 

  Ця історія – це ніби маленька сповідь з мого життя... Тому, кому цікаво, - заварюйте собі каву, набирайтеся терпіння і читайте.
  З дитинства я завжди була дуже мрійливою дівчинкою. Фантазувала, що вийду заміж за кароокого принца (кандидати з голубими очима - одразу ж були в "прольоті"), а замість весільного маршу - на нашому весіллі гратиме моя улюблена пісня "My Immortal"! Звичайно, в моєму житті, як і в кожної молодої дівчини були залицяльники, квіти і романтичні побачення. Але все було не те... Якось наступив дуже складний період. Проблеми прийшли дружно, всі гуртом). В один момент я залишилась без квартири (в якій проживала), без грошей, без роботи, і без надії на щось краще. І це все - в один день!!! В такі миті дуже важко зберегти віру в те, що все налагодиться. В голові панував страшенний хаос! І ось...в такий безвихідний момент - до мене подзвонила колишня одногрупниця і запропонувала роботу! Спочатку я навіть вагалася, адже робота була в іншій частині міста, та все ж таки погодилась. А через кілька хвилин, передзвонила ще одна близька подруга (яка вже була в курсі моїх проблем) і потішила мене звісткою про хороший варіант зйомної квартири, яка, до речі, знаходилась через дорогу від моєї нової роботи... Тоді, я ще не знала, що ці дві хороші дівчинки відкрили мені двері до мого справжнього кохання!
   А тепер...Трішки про нього) Високий, смаглявий, а головне...з сіро-голубими очима! Сіро-го-лу-би-ми!!! А я так хотіла кароокого :) Він не був таким правильним, як інші, він не був таким крутим і "на понтах", він не їздив на власній машині, але він був щирим...був справжнім! Близько місяця часу ми обоє чомусь були впевнені, що у кожного з нас хтось є, і тому тільки мило перекидалися привітними фразами і по-шпигунськи підглядували один за одним. Згодом, він набрався сміливості і зробив дуже важливий крок в своєму житті - купив мені батончик «Баунті»... З цього батончика все й почалося :). Через тиждень зустрічання мій майбутній чоловік признався в коханні і подарував золотий ланцюжок з кулончиком із двох сердець. Правда, вибрав не зовсім вдалий момент для освідчення (поки він говорив, я їла деруни :). Одружилися ми через 11 місяців. Згодом стали батьками двох маленьких янголяток, синочка і донечки. І знаєте, зовсім не важливо, що хотіла я заміж за принца, а вийшла за саксофоніста, і живу не в Нью-Йорку, а в Івано-Франківську, головне - я щаслива!!!
   В нашому житті було дууже багато злетів і падіння, хороших і не дуже моментів, але... Кожен свій прожитий день, і кожну мить, я Богу дякую за те, що є заради кого жити... Моя сім'я - моє життя!
  P.S: Дівчатка! Ніколи не відмовляйтеся від шоколадних батончиків. Можливо саме з них розпочнеться ваша справжня Love Store...як і в мене...з Vova Petryk.

 

 

   Ще раз дякуємо всім вам, любі книголюбчики!

Уже скоро публікації й інших учасників розіграшу.

Також чекайте на нові розіграші! Творимо цей світ разом !:)

 

Ще більше про кохання читайте у статті 5 нетипових книг про любов

 


Каталог