Травинка
Ти просиш вірш.
Я простягаю тобі травинку.
Ти кажеш – цього замало.
Ти просиш вірш.
Чому б і не травинка? – питаю.
Диви, як блищить на ній паморозь, –
Це прозоріше і ясніше,
Ніж будь-який образ із мого вірша.
Це не вірш, – кажеш ти. –
Це стеблинка трави, це
Не те, зовсім не те.
Я простягаю тобі травинку.
Ти обурено кажеш:
Це надто легко – дарувати траву.
Це – абсурд.
Будь-хто може подарувати травинку.
Ти просиш вірш.
Тож я пишу трагедію про те,
Як усе важче і важче
Подарувати комусь стеблинку трави,
І як з віком
Травинку
Стає дедалі важче прийняти.
Браян Паттен (Brian Patten, нар. 1946) – британський поет, один із трьох – поряд з Едріеном Генрі та Роджером МакҐафом – найпомітніших представників ліверпульського середовища поетів 1960-х (Liverpool Poets), які відстоювали прямоту «поетичної експресії», просту мову, заанґажування поета у справи соціального повсякдення, саме вони стали активними співтворцями ліверпульської поп-сцени, яка народила, зокрема, The Beatles.
Паттен – наймолодший з-поміж ліверпульських поетів 1960-х, народився в робітничій родині неподалік славнозвісних ліверпульських доків. Уже в п’ятнадцятирічному віці кинув школу, вирішивши «жити з поезії»; вищої освіти так ніколи й не здобув. «Найкраща поезія, – писав Паттен, – лише нагадує нам те, про що ми забули, що його пам’ятаємо».
