Не тільки люди відзначають ювілей. Книги - теж!  У 2018 році свій 505-річний ювілей відзначає відомий трактат Нікколо Мак'явеллі "Державець".

  «Державець» ( «Il Principe») - твір італійського політичного письменника та історика Н. Мак'явеллі, який приніс йому всесвітню популярність. Складається з посвяти Лоренцо Медічі, племіннику папи Лева XII і правителю Флоренції, і 26 невеликих глав. Жанр твору - не стільки трактат, що викладає абстрактну теорію, скільки мова, відозву, що спонукає до дії. Заявляючи, що він «має намір слідувати правді чи не уявної, а дійсної», Мак'явеллі формулює основні принципи політичної поведінки «нового державця», якому належить звільнити Італію від «варварів», тобто від господарюючих в ній іноземців, і повернути їй свободу.

   Державець, що бажає зберегти владу, як би він не був прихильний чесноти, «повинен придбати вміння полишати добра». Бо в світі, де править фортуна, все рухливе і мінливе, і самі межі між добром і злом виявляються хисткими, нестійкими. У цих умовах єдиний надійний критерій оцінки дій державця дає їх результат, яким вони можуть бути виправдані, однак, по Мак'явеллі, результат цей повинен бути націлений не так на здійснення суто приватних інтересів, але на «благо вітчизни» - створення сильної  держави.

   Отже, в залежності від обставин державець повинен тримати і проявляти себе по-різному - саме в цьому буде полягати його особлива доблесть ( «Вірт»), що змушує його поєднувати протилежні природи ( «людини і звіра») і якості характеру ( «лева і лисиці »). В даному пункті свого вчення Мак'явеллі як ніби зближується з ренесансними гуманістами, що визнавали за людиною здатність опанувати будь-природою, перетворити себе в будь-яку сутність. Однак близькість ця має свої межі, бо, по Мак'явеллі, людина, слідуючи своїм природним нахилам, насправді не здатний «змінюватися в лад з часом і обставинами», і тому його успіх і благополуччя не можуть бути постійними. У цьому трагедія людини і трагізм государя.

   Трактат був написаний близько 1513 року, але опублікований лише в 1532 році, через п'ять років після смерті Мак'явеллі. Книга була фундаментальною працею свого часу по систематизації відомостей про державу і управлінні ним.

   Не дивлячись на те, що минуло вже п'ять століть, коли був написаший цей трактат, він залишається популярним серед читачив.