Патрік Зюскінд — німецький письменник і кіносценарист. Він виріс у невеликому баварському містечку Гольцгаузен. Кар'єра його розпочалася з роботи журналіста, одночасно вивчав середньовічну та новітню історію в Мюнхенському університеті. Пізніше вчився в Екс-ан-Провансі (Франція), щоб покращити свої знання французької. У подальшому вивчав англійську, іспанську, латинську, грецьку, також політологію, мистецтво та теологію.

      Його батько Вільгельм Емануель Зюскінд – письменник, перекладач, журналіст, мати – вчителька фізкультури, старший брат Мартін Е. Зюскінд працює також журналістом. Зюскінд мав не тільки природний нахил до літературної творчості, але й генетичну схильність: його батько був знайомий з родиною Томаса Манна, писав літературні тексти й працював у різних газетах, останньою була «Sueddeutsche Zeitung». Крім того, батько Патріка Зюскінда вів добропорядний спосіб життя і був відомий своєю гостинністю та своїми «чайними вечорами», на яких малий Патрік, розважаючи гостей, мав демонструвати своє вміння грати на піаніно. Взагалі, музична освіта відіграла, очевидно, неабияку роль у розвитку хлопчика, але залишила й травмуючі спогади. Не лише твір-монолог «Контрабас», а й автобіографічна «Історія пана Зоммера» є прикладом подібного щемкого досвіду в його житті. Якщо П. Зюскінд у своїх творах знову й знову повертається до теми мистецтва, становлення генія і його катастрофи, то виникає припущення, що так само як його ранній досвід невдач у мистецтві, так і протест проти батька знайшли своє відбиття в його книгах. Коли Зюскінд в «Історії пана Зоммера» через свого головного героя вимовляє знамените «Та дайте ж ви мені, нарешті, спокій!», стає ясно, що це говориться так само палко й самим автором.

      Зюскінд охарактеризував своє письменство як відмову від «нещадного примусу до глибини», чого вимагала літературна критика. Зюскінд майже не дає інтерв’ю, не виступає на публіці і відхилив декілька нагород, які йому були присуджені за досягнення в області літератури. Він навіть не з’явився на світову презентацію екранізації його роману «Запахи» 7 вересня 2006 в Мюнхені. До того ж, майже немає зображень з Зюскіндом (офіційно в цілому світі є тільки три фотографії Зюскінда). Патрік Зюскінд проживає зі своєю супутницею життя Тетяною Граф і спільним сином Якобом переважно в Мюнхені.

      Успіх прийшов після виходу його першого твору «Контрабас». Найвідоміший твір Зюскінда «Парфуми» (1985) перекладено 46 мовами, в тому числі і на латину, і продано близько 15 мільйонів екземплярів. Часто Зюскінд описує (анти)героїв, які шукають своє місце в цьому світі та в стосунках з іншими людьми. Оскільки Зюскінд сповідує відлюдницький спосіб життя, можна припустити, що він прагне виразити свої власні почуття, наочний приклад цьому твір «Історія пана Зоммера».